ѕочаток впровадженн¤ адм≥н≥стративних реформ

—ьогодн≥ ми живемо в епоху реформ. ѕрактично вс≥ крањни проходили через це непевне, невизначене становище ¤ке пост≥йно впливаЇ на емоц≥йний стан людини, хвилюючи майже кожного перес≥чного громад¤нина. ўоб покращувалось житт¤ в наш≥й держав≥ потр≥бно проводити комплексн≥ реформи. —аме вони повинн≥ суттЇво реформувати структуру влади, зм≥нити взаЇмов≥дношенн¤ м≥ж ≥нститутами влади, дещо пом≥н¤ти своњ функц≥њ.

як правило реформи скр≥зь проход¤ть бол≥сно ≥ тому пол≥тики завжди прикриваютьс¤ красивими фразами про необх≥дн≥сть реформ про њх народну п≥дтримку та про майбутн≥ вигоди в≥д них. ѕотр≥бно в≥дзначити що дл¤ того щоб в≥дчути самому покращанн¤ свого житт¤ в≥д проведених реформ потр≥бен час, ≥нколи досить тривалий. ≤ все таки реформи потр≥бно проводити щоб крањна ефективно розвивалась б≥льш швидкими темпами, нарощуючи ¬¬ѕ, хоча потр≥бно памТ¤тати Ц проводити реформи це р≥зати по живому. ’≥рурги говор¤ть, Ђщоб пот≥м було добре потр≥бно спочатку зробити бол¤чеї. ѕроводитьс¤ судова реформа, вкрай потр≥бна дл¤ сусп≥льства, але сьогодн≥ вже б≥льш тис¤ч≥ судд≥в подали за¤ви про в≥дставку, а це дл¤ державного корпуса судд≥в ¤ких у нас б≥л¤ девТ¤ти тис¤ч значуща цифра.

Ќа дн¤х наш ѕрезидент ¬≥ктор янукович запропонував удв≥ч≥ скоротити к≥льк≥сть центральних орган≥в виконавчоњ влади, на ст≥льки ж скоротити секретар≥ат  аб≥нету м≥н≥стр≥в та на третину зменшити к≥льк≥сть державних службовц≥в, що працюють у центральних органах виконавчоњ влади. ÷е розумний ≥ правильний крок тому що в ≥нших крањнах державн≥ апарати значно менш≥, так наприклад,  аб≥нет м≥н≥стр≥в в ‘–Ќ складаЇтьс¤ з ш≥стнадц¤ти ос≥б, у наших сус≥д≥в словак≥в в≥н нал≥чуЇ лише чотирнадц¤ть ос≥б, ну а  аб≥нет м≥н≥стр≥в ”крањни сьогодн≥ ще складаЇтьс¤ з двадц¤ти шести ос≥б.

–еформуванн¤ адм≥н≥стративноњ системи ”крањни обговорювали ≥ на зас≥данн≥ ком≥тету з економ≥чних реформ п≥д головуванн¤м ѕрезидента. ЂЌе може дал≥ крањна жити в такому стан≥ї,Ц за¤вив ¬≥ктор янукович на зас≥данн≥ ком≥тету з економ≥чних реформ. «а словами глави держави, саме тепер належить реформувати систему державного управл≥нн¤.

ѕрезидент держави ¬≥ктор янукович запропонував за рахунок адм≥н≥стративноњ реформи Ђоптим≥зувати державн≥ ф≥нансиї, що витрачаютьс¤ на утриманн¤ м≥н≥стерств. ѕотр≥бно зауважити, що про пог≥ршенн¤ соц≥ального стану держслужбовц≥в не йдетьс¤. “им часом, державн≥ службовц≥ розраховують, що це не призведе до зменшенн¤ зароб≥тних плат сп≥вроб≥тник≥в м≥н≥стерств та в≥домств. …детьс¤ зовс≥м про ≥нш≥ реч≥. якщо в≥дбудетьс¤ обТЇднанн¤ певних м≥н≥стерств, не буде двох кадрових служб, непотр≥бн≥ будуть дв≥ внутр≥шн≥ бухгалтер≥њ та ≥нше. якщо будуть зад≥¤н≥ певн≥ заходи щодо пенс≥йноњ реформи, можлив≥ одночасн≥ виплати к≥лькох вид≥в пенс≥й Ц це буде економ≥¤. Ѕуде встановлена верхн¤ межа розм≥ру пенс≥й. «а словами ¬≥ктора януковича, оптим≥зац≥¤ державних ф≥нанс≥в маЇ в≥дбутис¤, в тому числ≥, ≥ за рахунок перегл¤ду п≥дход≥в до визначенн¤ розм≥ру пенс≥й держслужбовц≥в. ѕрезидент в≥дзначив, що не може збер≥гатис¤ система, коли одн≥ пенс≥онери отримують близько 700 гривень, а ≥нш≥ Ц до 60 тис¤ч на м≥с¤ць.

”т≥м, це баченн¤ ситуац≥њ ще не знайшло в≥дображенн¤ у в≥дпов≥дних законопроектах. —л≥д докор≥нно зм≥нити функц≥њ м≥н≥стерств, що залишатьс¤. ≈ксперти називають д≥њ влади щодо адм≥н≥стративноњ реформи несистемними. —ьогодн≥ потр≥бно докор≥нно зм≥нити функц≥њ тих м≥н≥стерств ≥ в≥домств, що залишатьс¤. ™ один принциповий недол≥к: при створенн≥ новоњ системи не розмежовуютьс¤ м≥ж собою функц≥њ наданн¤ адм≥н≥стративних послуг ≥ функц≥њ зд≥йсненн¤ контролю ≥ нагл¤ду. ÷е завжди буде породжувати конфл≥кт ≥нтерес≥в ≥ корупц≥ю чиновник≥в. Ќа практиц≥ у б≥льшост≥ крањн ц≥ реч≥ завжди принципово розмежовуютьс¤: одн≥ органи видають л≥ценз≥ю чи видають дозв≥л, а ≥нш≥ органи перев≥р¤ють.

Ќа м≥й погл¤д адм≥н≥стративна реформа маЇ спочатку в≥дбутис¤ у бюджетн≥й сфер≥ ≥ маЇ включати в себе перегл¤д принцип≥в роботи м≥сцевих орган≥в влади. –≥вень њх повноважень повинен забезпечуватись достатн≥м р≥внем ф≥нансуванн¤. ѕотр≥бно спочатку провести адм≥н≥стративно-територ≥альну реформу ≥ т≥льки п≥сл¤ того проводити податкову реформу, бюджетну реформу ≥ так дал≥.

Ќаш≥ чиновники розум≥ють п≥д адм≥н≥стративною реформою виключно ¤к≥сь зм≥ни на р≥вн≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в. “од≥ н≥чого не зм≥нитьс¤ внизу. якщо не реформуЇтьс¤ м≥сцеве самовр¤дуванн¤, у наш≥й держав≥ мало що зм≥нитьс¤ Ц все залишитьс¤ так, ¤к ≥ було, ми на соб≥ цих зм≥н не в≥дчуЇмо.

ƒе¤к≥ експерти зазначають, що дл¤ ефективного реформуванн¤ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ сл≥д було б внести зм≥ни до  онституц≥њ, а це потребуЇ значно б≥льше часу ≥ пол≥тичноњ вол≥, н≥ж просте скороченн¤ к≥лькост≥ м≥н≥стерств.

“аким чином ми бачимо що реформи в наш≥й крањн≥ проход¤ть ≥нколи досить бол≥сно, ≥нколи не дуже ефективно, але все таки потр≥бн≥, державою довго оч≥куван≥.