ћехан≥зи пост≥йно д≥ючоњ роботи парламенту

«≥ смутком спостер≥гаЇмо за тим, що д≥Їтьс¤ у верхн≥х владних ешелонах нашоњ р≥дноњ Ѕатьк≥вщини. ћи дивимось, ¤к перш≥ особи, борючись за благо людей, виступають з р≥зних трибун з закликом, щоб активно долати кризу в такому-то напр¤мку, а ось ≥нша перша особа, уже з ≥ншоњ трибуни схвильовано закликаЇ до того, щоб теж щось робити в цьому напр¤мку, але вже ≥ншим способом. ÷е роздвоюЇ сусп≥льство, д≥лить його на частини, пригн≥чуЇ настр≥й, вносить розбрат та взаЇмну ненависть один до одного м≥льйон≥в њх прихильник≥в. ≤ г≥рко становитьс¤ п≥сл¤ того, коли бачимо цей дуал≥зм, а ≥нколи ≥ тр≥умв≥рат державноњ влади. –озум≥Їмо, що це не на користь ≥м≥джу держави, що це гальмуЇ наш розвиток ≥ викликаЇ зловт≥ху ворог≥в ≥ посм≥шки сус≥д≥в.

ћ≥льйонам людей зрозум≥ло, що не може бути два хаз¤њна в одн≥й хат≥, два директори на одному завод≥, два кер≥вника в будь-¤к≥й орган≥зац≥њ. ” всьому св≥т≥ державна влада вибудована так, що керуЇ одна пол≥тична особа з дуже великими повноваженн¤ми, ¤к≥ стримуЇ ≥ обмежуЇ лише його величн≥сть «акон. ќсь чому ≥ у нас в ”крањн≥ потр≥бно надати вс≥ необх≥дн≥ повноваженн¤ одн≥й особ≥, закр≥пивши њх в ќсновному «акон≥. Ћог≥чно було б надати так≥ повноваженн¤ голов≥ ур¤ду, закр≥пивши за ним всю повноту ¤к вертикальноњ, так ≥ горизонтальноњ влади. ≤ тод≥ не було б того, що д≥Їтьс¤ зараз.

јле у нас ще ≥снуЇ дуже впливовий парламент, ¤кий при сильному сп≥кер≥ теж досить суттЇва владна ≥нституц≥¤. ј ¤кщо ще досить сильна, орган≥зована опозиц≥¤? “о це ж майже суц≥льне протисто¤нн¤, протиборство м≥ж р≥зними г≥лками влади, а зв≥дси гальмуванн¤ вс≥х пол≥тичних, економ≥чних, соц≥альних процес≥в.

ƒавайте вчитис¤ на досв≥д≥ ≥нших. ¬ ™вроп≥ вже д≥ють конституц≥йн≥ механ≥зми, при ¤ких неможливе тривале протисто¤нн¤ ≥ њх необх≥дно впроваджувати в нашу пол≥тичну модель, тому що там, де Ї два украњнц≥, завжди буде три гетьмани. ѕодив≥тьс¤ на наш парламент Ц ск≥льки дорогоц≥нного часу витрачаЇтьс¤ на обранн¤ премТЇр-м≥н≥стра, сп≥кера та де¤ких ≥нших державних муж≥в. “о чому б тут нам не застосувати вже давно д≥ючий в  онституц≥њ Ќ≥меччини механ≥зм обранн¤ перших ос≥б держави. “ак, ми бачимо,в 63-й статт≥  онституц≥њ Ќ≥меччини, що федеральний канцлер в Ѕундестаз≥ обираЇтьс¤ без дебат≥в за поданн¤м президента. якщо запропонована президентом особа не п≥дтримана б≥льш≥стю, то Ѕундестаг на прот¤з≥ чотирнадц¤ти дн≥в вже самост≥йно обираЇ канцлера. јле задумаймось Ц не м≥с¤ц¤ми, ¤к у нас, а лише на прот¤з≥ чотирнадц¤ти дн≥в. якщо в цей в≥дпущений терм≥н парламент не обираЇ канцлера, то нев≥дкладно проводитьс¤ новий тур голосуванн¤, в ¤кому обраним рахуЇтьс¤ той, хто набрав найб≥льшу к≥льк≥сть голос≥в з висунутих кандидат≥в. „ому б нам не застосовувати так≥ розумн≥ норми, що дають можлив≥сть ефективного вир≥шенн¤ проблеми? ÷е б дало змогу парламенту безпереб≥йно працювати, вир≥шуючи необх≥дн≥, вкрай важлив≥ питанн¤.

¬важаЇмо, що треба в≥дсторонитись, забути, хто саме зараз знаходитьс¤ на т≥й чи ≥нш≥й посад≥ ≥ доопрацювати конституц≥йн≥ зм≥ни так, щоб в майбутньому державний механ≥зм ч≥тко працював ¤к Їдиний живий орган≥зм. ѕотр≥бно влаштовувати через «ћ≤ дебати щодо створенн¤ Їдиного пост≥йно д≥ючого механ≥зму влади без дуал≥зму в повноваженн¤х. ÷е ≥ т≥льки це дасть змогу створити сильну владну вертикаль нашоњ ун≥тарноњ держави. ј д≥Їво, безпереб≥йно запрацюЇ влада Ц то це забезпечить стаб≥льний, передбачуваний вих≥д з пол≥тичноњ, економ≥чноњ, соц≥альноњ кризи.