урка чи ¤йце
–озм≥рковуючи над зм≥нами до статуту ”“ќ—, ¤ н≥¤к не можу зрозум≥ти, чому сьогодн≥ в статут≥ ”“ќ— записали, що первинна виробнича орган≥зац≥¤ створюЇтьс¤ на п≥дприЇмств≥.
«г≥дно статуту ”“ќ— основою “овариства Ї первинн≥ орган≥зац≥њ. “обто, спочатку ≥нвал≥ди по зору, проживаючи на одн≥й тер≥тор≥њ обТЇднались в своњ орган≥зац≥њ, ¤к≥ були в р≥зних м≥стах ”крањни. ¬же п≥зн≥ше п≥шло б≥льш широке обТЇднанн¤ ≥ четвертого червн¤ 1934 року вс≥ орган≥зац≥њ обТЇднались в “овариство —л≥пих. ÷е лог≥чно, що спочатку Ї ¤кась к≥льк≥сть ≥нвал≥д≥в, з них формуЇтьс¤ орган≥зац≥¤, або ж дек≥лька орган≥зац≥й, ¤кщо це велика територ≥¤, а вже пот≥м дл¤ цих ≥нвал≥д≥в засновуЇтьс¤ ≥нфраструктура. ÷е можуть бути виробнич≥ д≥льниц≥, цехи, п≥дприЇмства, або ж клуби, б≥бл≥отеки, оздоровч≥ ч≥ реаб≥л≥тац≥йн≥ заклади. јле все одно все це засновуЇтьс¤ т≥льки тод≥ ≥ там де вже Ї людський ресурс, тобто коли на ц≥й територ≥њ проживають незр¤ч≥ ≥нвал≥ди ≥ коли саме дл¤ тоњ чи ≥ншоњ установи Ї достатн¤ к≥льк≥сть ≥нвал≥д≥в.
якщо в статут≥ ”“ќ— написано, що на учбово-виробничому п≥дприЇмств≥ створюЇтьс¤ первинна орган≥зац≥¤ сл≥пих, то виходить, що спочатку засновано п≥дприЇмство сл≥пих, а вже пот≥м на ньому орган≥зували первинну орган≥зац≥ю сл≥пих. яким же чином засноване п≥дприЇмство сл≥пих? јдже саме п≥дприЇмство повинно мати б≥льше ¤к половину прац≥вник≥в ≤ѕ«. “обто, ”¬ѕ повинно спочатку мати людський ресурс, а пот≥м вже з нього формувати виробнич≥ структури. ¬ минулих статутах ”“ќ— було записано, що первинн≥ виробнич≥ орган≥зац≥њ створюютьс¤ при п≥дприЇмств≥ сл≥пих. ÷е теж не досить точно, але все таки можна зрозум≥ти, що при достатн≥й к≥лькост≥ незр¤чих, створюютьс¤ первинна орган≥зац≥¤ ≥ учбово-виробниче п≥дприЇмство. ўоб не робити дв≥ бухгалтер≥њ, дв≥ канцел¤р≥њ, обТЇднати робочу площу, можливо заснувати одночасно те ≥ ≥нше. јле все таки розумн≥ше мати на уваз≥ те, що п≥дприЇмство сл≥пих створювались вже там, де була достатн¤ к≥льк≥сть незр¤чих ≥нвал≥д≥в, а отже, лог≥чно ≥ те, що ц≥ ≥нвал≥ди повинн≥ були бути в первинн≥й орган≥зац≥њ ”“ќ—. ÷е могла бути спочатку територ≥альна орган≥зац≥¤, з ¤коњ де¤ка к≥льк≥сть працевлаштувалас¤ б на ”¬ѕ, ¤ке засновуЇтьс¤, пот≥м орган≥зац≥¤ могла зм≥нити назву на територ≥ально-виробничу, ще п≥зн≥ше, коли б≥льша частина незр¤чих працевлаштувалас¤ б на п≥дприЇмств≥, вона могла б мати назву виробничо-територ≥ально первинна орган≥зац≥¤ ≥ лише пот≥м, коли на п≥дприЇмство працевлаштувались би вс≥ ≥нвал≥ди первинноњ орган≥зац≥њ, вона повинна зм≥нити назву на первинну виробничу орган≥зац≥ю ”“ќ—.
—ьогодн≥ ж розм≥рковуючи про те, що написали в статут≥, ¤ думаю, що було спочатку Ц ¤йце чи курка? ƒе лог≥ка? ѕодумайте, ¤кщо в ¤комусь райцентр≥ Ї достатн¤ к≥льк≥сть незр¤чих, то там можна створювати п≥дприЇмство, але ж т≥ люди вже на сьогодн≥ сто¤ть на обл≥ку в ѕќ. « цього випливаЇ ≥ ф≥лософ≥¤ ставленн¤ до самих сл≥пих, до њхн≥х орган≥зац≥й, до правл≥нь. « сьогодн≥шнього статуту, ми бачимо, що п≥дприЇмство Ц це все, а ось первинка на ньому це щось таке, майже зайве. јдже Ї вже на ”¬ѕ профсп≥лкова орган≥зац≥¤, рада ветеран≥в, ж≥ноча рада. “о, що таке первинка? ÷е теж, щось таке не дуже суттЇве.
÷¤ ф≥лософ≥¤ ставленн¤ до незр¤чих, ¤ких обТЇднують первинн≥ орган≥зац≥њ досить тривожна, адже саме через них повинн≥ йти на гору вс≥ помисли, потреби, домаганн¤, волеви¤вленн¤. Ћюди, ¤к≥ обТЇднуютьс¤ в первинках ≥ Ї сама суть “овариства. ÷е Ї д≥йсно основа, з ¤коњ створили “овариство. ÷ю основу потр≥бно п≥дтримувати, вона повинна мати певний ≥нтерес, певну вагу, певний ≥м≥дж. ≤ хто ж ¤к не саме “овариство, його кер≥вництво повинно це п≥дтримувати. ј що ми маЇмо сьогодн≥?
–оздумуючи над тими процесами, ¤к≥ прот≥кають в “овариств≥, ми бачимо, що ”“ќ— поступово зменшуЇтьс¤. я вступив в члени ”“ќ— в с≥чн≥ 1980 року. “од≥ ”“ќ— нал≥чував б≥льш ¤к 58 тис¤ч член≥в. —ьогодн≥ в ”“ќ— вже менше , н≥ж 50 тис¤ ч член≥в, а працюЇ на наших п≥дприЇмствах лише трохи б≥льше 8 тис¤ч ≤ѕ«. “ож люди поступово перет≥кають з ѕ¬ќ в “ѕќ. ÷е не добре, адже людина, ¤к правило, прийшовши на п≥дприЇмство замолоду, працюЇ на ньому все житт¤. ¬оно дл¤ людини стаЇ р≥дним, св≥й колектив, друз≥, нав≥ть, ст≥ни, к≥мнати, подв≥рТ¤ стаЇ чимось таким своњм близьким, звичним. ≤ ось коли де¤к≥ кер≥вники витискають або ж випихають з своЇњ виробничоњ первинноњ орган≥зац≥њ колишн≥х прац≥вник≥в, ≥ дуже настирливо рад¤ть њм перейти в територ≥альну орган≥зац≥ю Ц це погано, несправедливо, немилосердно та, нав≥ть, жорстоко. ѕереходити п≥д к≥нець житт¤ в нову орган≥зац≥ю, в новий колектив, де св≥й внутр≥шн≥й кл≥мат, освоювати туди дорогу, х≥ба це дл¤ сл≥поњ людини, ¤ка дес¤тки рок≥в пропрацювала на п≥дприЇмств≥ не жорстоко? јле ж таких випадк≥в зараз, хоч в≥дбавл¤й. ” нас в иЇв≥ все зменшуЇтьс¤ ≥ зменшуЇтьс¤ первинн≥ виробнич≥ орган≥зац≥њ, ≥ в той же час зб≥льшуютьс¤ ≥ досить суттЇво територ≥алки. ÷е незрозум≥ло, нерозумно, неправильно, тому що практично в орган≥зац≥њ працюЇ голова та секретар, ≥ обслуговувати одночасно в≥д 500-600 сл≥пих практично ≥ ф≥зично неможливо! якщо хочеш працювати, д≥йти до кожного, створити так≥ умови, щоб люди до тебе ≥шли, звертались, коли њм потр≥бно, то робочий день розт¤гуЇтьс¤ б≥льше, н≥ж потр≥бно. ” нас в орган≥зац≥њ майже 330 член≥в ≥ це досить багато. Ћюди живуть майже в 29-ти районах ≥ м≥стах иЇва та област≥. ≤ у кожного Ї ¤к≥сь потреби, кожному потр≥бна увага, час на вир≥шенн¤ його проблеми. ј Ї люди, ¤к≥ пост≥йно потребують твоЇњ уваги. ¬се це разом показуЇ, що утворенн¤ великих перинних орган≥зац≥й не т≥льки не розумно, а ≥ шк≥дливо дл¤ самих незр¤чих. ћожна навести багато приклад≥в, коли потр≥бно щось зробити терм≥ново: скликати людей, пов≥домити њх, щось роздати чи на щось з≥брати, наприклад, кошти. “ак от, нав≥ть, в наш≥й орган≥зац≥њ, де трохи б≥льше, ан≥ж 3 сотн≥ чолов≥к, це Ї проблематично. ј, що вже казати за т≥ “ѕќ, де, наприклад, 550 член≥в.
“вердо впевнений, що сьогодн≥ було б доц≥льно мати орган≥зац≥њ не б≥ль, ан≥ж 300 ос≥б. Ћише тод≥ р≥вень обслуговуванн¤, сп≥лкуванн¤, допомоги був би б≥льш менш достатн≥й. ј в≥зьм≥ть територ≥ю, коли одна величезна орган≥зац≥¤ розкинулась в межах багатьох адм≥н≥стративних район≥в. ѕрактично звТ¤зку з такими людьми майже не маЇ, ≥ про ¤кий р≥вень взаЇмод≥њ йдетьс¤. ќто т≥льки й того, що рахуЇтьс¤ членом ”“ќ—. —ьогодн≥ в 21-му стол≥тт≥ ми повинн≥ повернутись лицем до простих член≥в ”“ќ—, до њх потреб ≥ саме тому потр≥бно зробити механ≥зм, ¤кий би спрацював ¤к найкраще, а один њз можливих вар≥ант≥в- це регулюванн¤ чисельност≥ орган≥зац≥й. ƒумаю, що, ¤кщо люди проживають в багатьох с≥льських районах, то можуть бути на обл≥ку в орган≥зац≥¤х ще менших, а н≥ж 300 чи нав≥ть 200 член≥в. ÷е дало б можлив≥сть краще обслуговувати њх, б≥льше сп≥лкуватись, проводити на м≥сц¤х певну роботу. ƒумаю, що ÷ѕ ”“ќ— повинно поступово реорган≥зовувати велик≥ первинн≥ орган≥зац≥њ, створюючи нов≥ первинки, ¤к≥ б обТЇднували невелику к≥льк≥сть незр¤чих ¤к≥ компактно проживають на невелик≥й територ≥њ. якщо це с≥льськ≥ райони то добре було б щоб орган≥зац≥¤ ”“ќ— обТЇднувала 1- 3 райони, а в ≥деал≥ потр≥бно прагнути до того що б в одному район≥ була одна орган≥зац≥¤. ” м≥стах особливо великих одна орган≥зац≥¤ може бути на дек≥лька район≥в, адже тут краще транспортне сполученн¤, кращий звТ¤зок, краща соц≥альна ≥нфраструктура. јле все ж робити орган≥зац≥њ в ¤ких нал≥чуЇтьс¤ б≥льше н≥ж 300 член≥в ”“ќ— недоц≥льно.
—праведливо було б, щоб люди ≤ѕ«, ¤к≥ в≥дпрацювали на наших п≥дприЇмствах так ≥ лишались в њх орган≥зац≥¤х, адже це те м≥сце, де вони в≥ддали велику частину свого житт¤ на зб≥льшенн¤ п≥дприЇмства, його оборотних кошт≥в, основних засоб≥в, де залишили частину свого молодого здоровТ¤. “аке п≥дприЇмство по можливост≥ повинно дбати про своњх колишн≥х прац≥вник≥в. ÷е гуманно, справедливо, адже саме вони створювали м≥ць, обТЇм, силу ”“ќ—у. ƒумаю, що первинн≥ виробнич≥ орган≥зац≥њ п≥дприЇмств, де поступово скорочуЇтьс¤ к≥льк≥сть прац≥вник≥в, могли б переходити в статус виробничо-територ≥альних орган≥зац≥й, тримаючи на обл≥ку своњх член≥в Ц колишн≥х прац≥вник≥в п≥дприЇмства, а можливо згодом, коли ще зменшитьс¤ к≥льк≥сть працюючих, то ≥ в територ≥ально-виробничу орган≥зац≥ю. ћи повинн≥ залишати незр¤чого в його колектив≥, серед його друз≥в, серед тих, з ким в≥н пров≥в багато рок≥в свого житт¤.
ѕевен, що все це разом показуЇ, що первинн≥ орган≥зац≥њ д≥йсно повинн≥ бути основою орган≥зац≥йного буд≥вництва нашого “овариства.
ћихайло Ќовосецький, голова ¬ѕќ ињвського ”¬ѕ є4 ”“ќ—.