« “–»¬ќ√ќё «ј ћј…Ѕ”“Ќ™

« тривогою спогл¤даЇмо ми, ¤к все б≥льше занепадаЇ виробнича сфера системи ”“ќ—. —отн≥ незр¤чих людей, ¤к≥ пропрацювали все житт¤, стають н≥кому не потр≥бними. ѕереважна б≥льш≥сть з них не можуть знайти соб≥ зан¤тт¤ та хоч м≥зерний зароб≥ток. Ѕагато р≥зних висловлювань щодо збереженн¤ виробничоњ сфери ”“ќ— ми читаЇмо, чуЇмо, обговорюЇмо. јле вс¤ б≥да в тому, що б≥льш≥сть ≥з цих порад ми ≥ не беремос¤ впроваджувати в житт¤. “о здаЇтьс¤, що у нас не п≥де, та Ц не буде ефективною, а та Ц ≥ зовс≥м незрозум≥ла. ќсь ≥ виходить, що старе, суто виробниче направленн¤ Ї багатовитратним, з низьким  ѕƒ сьогодн≥ не витримуЇ конкуренц≥њ, а багато чого нового, прогресивного ми не використовуЇмо. √лобальних порад, ¤к≥ зразу дадуть велику ефективн≥сть, ми сьогодн≥ не знайдемо, але робити кроки щодо зменшенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, впровадженн¤ малих форм трудовоњ д≥¤льност≥, перепроф≥люванн¤, розширенн¤ р≥зноман≥тноњ трудовоњ зайн¤тост≥ Ц все це вкрай необх≥дно впроваджувати на наших п≥дприЇмствах, щоб хоч ¤кось забезпечувати сл≥пих працевлаштуванн¤м, зайн¤т≥стю, що даЇ њм ¤кусь реаб≥л≥тац≥ю.

Ќедавно мен≥ довелос¤ розмовл¤ти з людиною, ¤ка зараз проживаЇ та працюЇ в Ќ≥меччин≥. –озговорились. ѕро роботу, умови найму, розпор¤док, виконанн¤ доручень кер≥вника. ≤ здалос¤ мен≥, що ¤кби ми вз¤ли у своЇ користуванн¤ хоч частину њхнього досв≥ду, то вже сьогодн≥ ми б працювали ≥ мали л≥пший результат. ¬с≥м в≥домо, що на заход≥ плат¤ть за виконану роботу, а не за роботу, ¤к таку. ¬ цьому Ї величезна р≥зниц¤ м≥ж нами ≥ «аходом. Ќаприклад, у нас на ”¬ѕ, ¤к ≥ скр≥зь, щотижн¤ провод¤тьс¤ виробнич≥ наради, ¤к≥ проход¤ть за одним сценар≥Їм: кер≥вник питаЇ кожного п≥длеглого, що у нього в цеху, в≥дд≥л≥, служб≥. “ой в≥дпов≥даЇ кер≥вников≥, що йому потр≥бно зробити, щоб його п≥дрозд≥л працював. ѕерший кер≥вник вир≥шуЇ своЇю владою вс≥ ц≥ питанн¤, що ставл¤ть йому п≥длегл≥. ÷е старий, соц≥ал≥стичний спос≥б управл≥нн¤, до реч≥ досить неефективний. Ќа «аход≥ п≥длеглим, в тому числ≥ ≥ начальникам цех≥в, в≥дд≥л≥в ставитьс¤ завданн¤, про виконанн¤ ¤кого вони зв≥тують перед кер≥вником персонально або ж на нарад≥. √оловний наголос робитьс¤ на тому, що зробив п≥длеглий сам дл¤ того, щоб функц≥онував його в≥дд≥л, що йому не вдалос¤ зробити ≥ чому. «адумайтесь, у нас на нарадах мова йде не про те, що зробив, а про те, що потр≥бно зробити, ≥ вс≥ сид¤ть ≥ вир≥шують. јбо ж кер≥вник вир≥шуЇ те, що м≥г би зробити п≥длеглий. ƒуже зручна позиц≥¤: видав Уна гораФ проблему, а сам дест збоку, хай ≥нш≥ вир≥шують. Ќаск≥льки б усе зм≥нилось, ¤кби на нарадах директори запитували, що ти зробив за цей пер≥од, ¤к≥ в тебе проблеми ≥ ¤к ти њх вир≥шуЇш?  ожен кер≥вник думав би, що йому потр≥бно буде зв≥тувати про зроблену ним роботу, а не порушити проблему, ≥ хай њњ хтось вир≥шуЇ.

Ќа «аход≥ практикуЇтьс¤ часта зм≥на чисельност≥: сьогодн≥ працюЇ 70 чол., завтра при потреб≥ скоротились до 40. јле ж ф≥рма працюЇ, виконуЇ вс≥ функц≥њ тими прац≥вниками, що залишились. ’ай спробуЇ будь-хто в≥дмовитись виконати вказ≥вку вищого кер≥вника, нав≥ть ¤кщо вона зовс≥м не сп≥впадаЇ з його функц≥ональними обовТ¤зками. “обто там прац≥вник повинен виконувати те, що на данний момент потр≥бно ф≥рм≥. ≤ н≥хто не каже, що в≥н на таку роботу не наймавс¤. ј в≥зьм≥ть наш≥ п≥дприЇмства. „и змогли б ми заставити, наприклад, бухгалтера прибрати прим≥щенн¤ чи роздати роботу прац≥вникам, чи ≥нженера заставити, при необх≥дност≥, копати канаву дл¤ усуненн¤ теч≥њ водопроводу? ј ск≥льки ≥нших роб≥т, ¤к≥ бувають разовими або пер≥одичними? ≤ ми тримаЇмо на них прац≥вник≥в або платимо за кожен крок. ™ ст.32  «пѕ ”крањни, ¤кою сьогодн≥шн≥й кер≥вник вм≥ло користуючись, м≥г би ввести в обовТ¤зок р≥зним прац≥вникам виконанн¤ р≥зних додаткових роб≥т та доручень, тобто перейти к оплат≥ прац≥ за конкретну роботу, а не так, ¤к зараз Ц за посаду, осв≥ту, стаж.

—ьогодн≥ потр≥бно б≥льш ширше впроваджувати контрактну основу. Ќаприклад, наймати прац≥вник≥в на де¤к≥ посади не на повну ставку, а на частину або ж на к≥льк≥сть годин в тижн≥.  оли невелике виробництво, кер≥вник м≥г би найн¤ти прац≥вника, ¤кий працюючи повний день, виконував функц≥ональн≥ обовТ¤зки двох чи нав≥ть трьох посад. ÷е, наприклад, ≥нспектор в≥дд≥лу кадр≥в, ≥нженер по охорон≥ прац≥, ≥нжене𠬓 , в≥дпов≥дно з оплатою по 0,33 ставки за кожну посаду.

ƒумаю, в тому, що ми занепадаЇмо, в де¤к≥й м≥р≥ Ї провина кер≥вництва стстеми ”“ќ—. јдже сьогодн≥ вже ≥нша обстановка. Ќавкруги вируЇ ринок, б≥знес, конкуренц≥¤. ј практично вс≥ виробнич≥ кер≥вники Ц це т≥, що виховувались та вдосконалювали свою майстерн≥сть в часи застою. —ьогодн≥ вкрай необх≥дно, щоб вс≥ кер≥вники п≥двищили на курсах ”“ќ— свою квал≥ф≥кац≥ю. ѕотр≥бно, щоб курс дл¤ кер≥вник≥в був складений виключно дл¤ впровадженн¤ нових форм господарюванн¤. ќсобливо важливо ≥ необх≥дно правильно провести атестац≥ю, тобто потр≥бно незалежно в≥д авторитету кер≥вника, його стажу, досв≥ду пройти через екзаменац≥ю к≥лькох найважлив≥ших дисц≥пл≥н. ÷е повинн≥ бути д≥лов≥ ≥гри по менеджменту, маркетингу, економ≥ц≥, господарсському праву. “акож треба п≥д≥брати питанн¤ дл¤ великого тесту та провести обовТ¤зкове тестуванн¤. ѕо всьому цьому виставити бали таким чином, щоб кер≥вник д≥йсно заробив ¤кусь к≥льк≥сть бал≥в, що дало б можлив≥сть дл¤ кер≥вництва ÷ѕ визнчити, чи може ц¤ людина керувати сотн¤ми ≥нших людей, забезпечуючи њх працевлаштуванн¤ та добробут ≥ в≥дпов≥даючи сьогодн≥шн≥м вимогам.