Ћеб≥дь, рак ≥ щука

« г≥ркотою спостер≥гаю за тим, що д≥Їтьс¤ у верхн≥х владних ешелонах моЇњ р≥дноњ держави. Ѕачу, ¤к перш≥ особи, борючись за благо людей, виступають з р≥зних трибун з закликом, щоб робити так-то ≥ так-то, а ось ≥нша перша особа, уже з ≥ншоњ трибуни схвильовано закликаЇ до того, щоб теж щось робити, але вже зовс≥м по-≥ншому. ÷е гн≥тить мене, це вносить розбрат та взаЇмну ненависть один до одного м≥льйон≥в њх прихильник≥в. ≤ г≥рко становитьс¤ п≥сл¤ того, коли бачиш цей дуал≥зм, а ≥нколи ≥ тр≥умв≥рат державноњ влади. –озум≥Їш, що це не на користь ≥м≥джу держави, що це гальмуЇ розвиток ≥ що це викликаЇ зловт≥ху ворог≥в ≥ посм≥шки сус≥д≥в. “ак ≥ хочетьс¤ пор≥вн¤ти, ¤к ото леб≥ль, рак ≥ щука т¤гнули воза.

ƒумаю, що м≥льйонам людей зрозум≥ло, що не може бути два хаз¤њна в одн≥й хат≥, два директори на одному завод≥, два кер≥вника в будь-¤к≥й орган≥зац≥њ. Ќав≥ть за рад¤нських час≥в п≥сл¤ громад¤нськоњ в≥йни в арм≥ю ввели ≥нститут пол≥тичних ком≥сар≥в з великими повноваженн¤ми ≥ нав≥ть контролем за д≥¤ми командира. јле житт¤ довело, що дл¤ ¤к≥сного функц≥онуванн¤ потр≥бен один командир. ≤ нав≥ть рад¤нська комун≥стична верх≥вка в≥дм≥нила ≥нститут ком≥сар≥в, передавши б≥льш широк≥ повноваженн¤ командирам. ћожна наводити ще дес¤тки приклад≥в на цю тему, загл¤дати в ≥стор≥ю, проанал≥зувати сьогодн≥шн≥й стан управл≥нн¤ в багатьох державах. ѕрактично скр≥зь Ї один повноц≥нний кер≥вник з дуже великими повноваженн¤ми, ¤к≥ стримуЇ ≥ обмежуЇ лише його величн≥сть «акон. ќсь чому ≥ у нас в ”крањн≥ потр≥бно надати вс≥ необх≥дн≥ повноваженн¤ одн≥й особ≥, закр≥пивши њх в ќсновному «акон≥. ѕевен, що вже з дос¤гнутоњ нормативноњ бази лог≥чно було б надати так≥ повноваженн¤ голов≥ ур¤ду, закр≥пивши за ним всю повноту ¤к вертикальноњ, так ≥ горизонтальноњ влади. ≤ тод≥ не було б того, що д≥Їтьс¤ зараз, коли ур¤д не може зм≥стити з посади кер≥вника держадм≥н≥страц≥њ столиц≥, коли президент стараЇтьс¤ керувати, суттЇво впливаючи на внутр≥шню пол≥тику. ≤ керуЇ ще ур¤д, з ¤кого пот≥м обовТ¤зково спитають. ј тут ще й самост≥йний парламент, ¤кий при сильному сп≥кер≥ теж досить суттЇва владна ≥нституц≥¤. ј ¤кщо ще досить сильна, орган≥зована опозиц≥¤? “о це ж майже суц≥льне протисто¤нн¤, протиборство м≥ж р≥зними г≥лками, а зв≥дси гальмуванн¤ вс≥х процес≥в, дуже пов≥льне просуванн¤ вперед. ≤ до чого це нас приведе! ј тут вже в котрий раз п≥дн≥маЇтьс¤ питанн¤ про чергову зм≥ну  онституц≥њ. “а ми так закони часто не зм≥нюЇмо, ¤к маЇмо бажанн¤ часто зм≥нювати  онституц≥ю. ≤ що характерно, кожен п≥д себе. ¬важаю, що треба в≥дсторонитись, забути, хто саме зараз знаходитьс¤ на т≥й чи ≥нш≥й посад≥ ≥ доопрацювати конституц≥йн≥ зм≥ни так, щоб державний механ≥зм ч≥тко працював ¤к Їдиний живий орган≥зм. якщо ми вже даЇмо владу пол≥тичн≥й сил≥, парт≥њ чи блоку, то це в будь-¤кому випадку значно краще. јн≥ж в≥ддати ту саму повноту влади в руки лише одн≥й особ≥, у ¤коњ завжди Ї друз≥, родич≥, знайом≥. –озум≥ю, що ¤кщо винесуть на всенародне обговоренн¤ ¤кийсь проект, то саме в≥н ≥ пройде. “ому нам потр≥бно влаштовувати через «ћ≤ пост≥йн≥ дебати щодо створенн¤ Їдиного механ≥зму влади без дуал≥зму в повноваженн¤х. ÷е ≥ т≥льки це дасть змогу створити сильну державну вертикаль нашоњ ун≥тарноњ республ≥ки. ј д≥Їво запрацюЇ влада Ц то це забезпечить стр≥мкий, стаб≥льний, передбачуваний розвиток соц≥ально-економ≥чного житт¤ народу.

ћихайло Ќовосецький, голова ¬ѕќ  ињвського ”¬ѕ є4 ”“ќ—.