ј „» «Ќј™ћќ ћ»?

¬се б≥льше ≥ б≥льше сл≥в ≥ншомовного походженн¤ входить в нашу мову. ≤нколи вони зам≥н¤ють слово чи вираз. ћи переводимо њх, сп≥лкуЇмось за њх допомогою, але чи доц≥льно це? јдже зха цим деколи втрачаЇтьс¤ сутн≥сть. Ќаприклад, слово УменеджментФ Ц ¤к його т≥льки не перевод¤ть на побутовому р≥вн≥? јбо УмаркетингФ Ц це те, без чого сьогодн≥ не об≥йтись. Ќадзвичайно важлива справа Ц вивченн¤ ринку. —ьогодн≥ в цей вираз вкладаЇтьс¤ дол¤ виробництва. ќтож чи знаЇмо ми ринок, чи вивчаЇмо його? Ќад ц≥Їю проблемою, ¤ка сьогодн≥ стратег≥чно важлива, б≥льш≥сть виробник≥в серйозно не задумуютьс¤. “а й в≥дпов≥дь на це питанн¤ навр¤д чи Ї однозначною. јле ¤сно одне: держава розвиваЇтьс¤ за ринковими принципами, ≥ виживе той, хто зможе дати б≥льше, дешевше, ¤к≥сн≥ше. Ѕ≥да в тому, що все це ми знаЇмо вже багато рок≥в. ¬род≥ н≥чого нового, отож ≥ п≥дходи, в основному, т≥ ж. ј ось ринок зм≥нюЇтьс¤. ≤ поступово збувати продукц≥ю все важче. “ому над ц≥Їю проблемою приходитьс¤ задумуватись знову ≥ знову.

¬≥зьмемо зразу орган≥зац≥йне питанн¤. ўе на багатьох п≥дприЇмствах Ї в≥дд≥ли постачанн¤, на де¤ких Ц в≥дд≥ли збуту. јле все це: ≥ продаж товару, ≥ куп≥вл¤ сировини Ц Ї комерц≥¤. “о чи не краще обТЇднати в Їдиний комерц≥йний в≥дд≥л вс≥х прац≥вник≥в, ¤к≥ займаютьс¤ цим питанн¤м. ƒумаю, треба уважно проанал≥зувати весь штат, ≥ тих прац≥вник≥в, ¤к≥ мають комерц≥йну жилку, перевести в цей в≥дд≥л. Ќа сьогодн≥ комерц≥йний в≥дд≥л Ї найголовн≥шим. ўоб ми там не виготовл¤ли, ¤к би ф≥нансово не обраховували, але поки воно не продаЇтьс¤, п≥дприЇмство працюватиме збитково. ќдже вс¤ робота великого п≥дприЇмства маЇ сенс т≥льки тод≥, коли Ї збкт, тобто коли добре працюЇ комерц≥йний в≥дд≥л. ƒобре було б, щоб у ѕостановах ѕрезид≥њ ÷ѕ ”“ќ— було б≥льш детально розписано завданн¤ по вивченню ринку. ѕо-перше, це реклама. ¬она повинна зТ¤вл¤тись пер≥одично через де¤кий пром≥жок часу. Ќа рекламу потр≥бн≥ кошти, вони мають бути запланован≥. якщо п≥дприЇмство виготовл¤Ї товари народного споживанн¤, то воно повинно знати про те, хто ще в даному рег≥он≥ випускаЇ п≥д≥бн≥ товари, ¤ку к≥льк≥сть в м≥с¤ць, ¤ка њх соб≥варт≥сть. ѕрац≥вники в≥дд≥лу повинн≥ в≥дв≥дувати магазини, базари, де продаЇтьс¤ под≥бна продукц≥¤, д≥знаватись по ланцюжку продавц¤, його хаз¤њна, де беруть товра, вийти на те п≥дприЇмство з метою н≥би-то великоњ парт≥њ Ц одним словом, проводити комерц≥йну розв≥дку. “≥льки тод≥ стане ¤сно, чи зможемо випускати цю продукц≥ю, перебороти конкурента, або ж, знаючи, що в≥н сильн≥ший, потроху згортатись ≥ переходити на ≥нший вир≥б. ¬ивчаючи таким чином ринок, ми можемо пропонувати своњ вироби за б≥льш дешевою ц≥ною продавц¤м. ” кожного п≥дприЇмства повинна бути велика с≥тка продавц≥в на базар≥ та магазин≥в, пав≥льйон≥в, к≥оск≥в, що продають њх товар. “од≥ можна застосовувати к≥льцьову машину дл¤ завозу товару. «араз Ї безл≥ч великих та малих базар≥в, сотн≥ великих та малих магазин≥в, пав≥льйон≥в, к≥оск≥в. ¬еличезна к≥льк≥сть з них продають товари народного споживанн¤. ѕровод¤чи роботу, пропонуючи свою продукц≥ю за грош≥, п≥д реал≥зац≥ю, по бартеру, потр≥бно зб≥льшувати к≥льк≥сть збутоњ продукц≥њ.

¬есь час потр≥бно освоювати нов≥ ринки збуту. ¬ ”крањн≥ Ї 5 м≥ст з м≥льйонним населенн¤м та б≥льше дес¤тка з населенн¤м близько м≥льйона Ц це величезн≥ мегапол≥си, ¤к≥ мають величезну ринкову куп≥вельну спроможн≥сть. ¬и подив≥тьс¤, ¤к проникаЇ ≥ноземний товар, не завжди належноњ ¤кост≥, в р≥зн≥ шпарини украњнського ринку. «ате де¤к≥ наш≥ п≥дприЇмства мають ринок збуту своЇњ продукц≥њ в небагатьох м≥сц¤х. я думаю, що к≥льк≥сть м≥сць збуту характеризуЇ роботу комерц≥йного в≥дд≥лу. ўо ж до освоЇнн¤ нових ринк≥в, потр≥бн≥ в≥др¤дженн¤ прац≥вник≥в у велик≥ м≥ста, де вони повинн≥ домовл¤тись щодо збуту по схем≥: базари, магазини, пав≥льйони, к≥оски, щоб завоз в м≥сто був один великоњ к≥лькост≥. «араз, в основному, працюЇ схема Ц Ї п≥дприЇмець, що купуЇ товар та маЇ точки продажу. ¬ажливо виходити на п≥дприЇсц¤, при можливост≥, взнаючи, зв≥дки в≥н бере товар, по ¤к≥й ц≥н≥, спос≥б постачанн¤. ƒеколи варто постачати невеликими автомоб≥л¤ми, легковиками з причепами. ≤нколи товар п≥дприЇмц¤ми вивозитьс¤, вкрай потр≥бно знати, куди везуть. ≤ зовс≥м непогано, щоб св≥й прац≥вник поњхав туди ж з метою самозавозу Ц це може бути виг≥дно.

ѕотр≥бно також проводити роботу, ≥ не т≥льки в своЇму м≥ст≥ з тими, хто м≥г би сам продавати, ≥ з тими, хто вже сам д≥стаЇ ≥ продаЇ. јдже ¤кщо на п≥дприЇмств≥ десь проскакуЇ бартер, то р≥зновид товару зб≥льшуЇтьс¤.

—ьогодн≥ багато товару перетинаЇ державний кордон. ѕотр≥бно врахувати, що жител≥ прикордонних населених пункт≥в мають п≥льги щодо перетину кордону. Ѕагато з них цим користуЇтьс¤, провоз¤чи товар в сус≥дню державу. ¬ таких м≥сц¤х часто бувають п≥дприЇмц≥ сус≥дн≥х держав, купують наш товар, а отже Ї можлив≥сть налагоджувати й так≥ звТ¤зки. ÷е тема виживанн¤ ”¬ѕ, њњ потр≥бно обговорювати та впроваджувати в житт¤.

ћихайло Ќовосецький, голова ¬ѕќ  ињвського ”¬ѕ є4 ”“ќ—.